До Асоціації звернувся журналіст А. з проханням роз’яснити, що таке надурочні роботи, який порядок їх застосування та які роботи не вважатимуться надурочними.
Надурочні роботи. Випадки, у яких вони матимуть місце.
Згідно з ст. 62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. При цьому законодавець відсилає нас до норм, закріплених ст. ст. 52, 53, 61 КЗпП України. На підставі аналізу відповідних законодавчих положень можна зробити ряд таких висновків, що потрібно розуміти під надурочними роботами в контексті Кодексу законів про працю України:
• Статтею 52 КЗпП України передбачена можливість встановлення п’ятиденного та шестиденного робочого тижня. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності і, фактично, не може перевищувати восьми годин на день при тижневій нормі 40 годин. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин. Таким чином, якщо графіком встановлена тривалість щоденної роботи 8 годин, то вимагати від працівника виконання ним своїх трудових обов’язків понад цей час можна лише на умовах надурочних робіт та у випадках, передбачених законом. Отже, надурочна робота – це перевищення не лише встановленої нормальної чи скороченої тривалості робочого часу (яка, як правило, встановлюється з розрахунку на тиждень), а й встановленої тривалості щоденної роботи.
• Надурочні роботи можливі лише для працівників, які працюють на умовах нормального (тобто 40-годинного) чи скороченого (ст. 51 КЗпП України) робочого часу.
• Також надурочною буде вважатися робота, яка виконується понад встановлену відповідно до законодавства скорочену тривалість робочого часу напередодні святкових, неробочих чи вихідних днів (ст. 53 КЗпП України). Як відомо, напередодні цих днів робочий час, за винятком скороченого, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
• У разі, якщо на підприємствах, в установах чи організаціях застосовується підсумований облік робочого часу, то надурочною роботою буде вважатися робота понад норми робочого часу за обліковий період.
У випадку, коли працівник виконує роботу за розпорядженням роботодавця або з його відома понад нормальну тривалість робочого дня, то така робота є надурочною. Якщо ж працівник виконує роботу після закінчення звичайного робочого дня за відсутності будь-якого розпорядження з боку роботодавця, його робота не вважатиметься надурочною.
Робота, яка не вважатиметься надурочною.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” не вважатиметься надурочною робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але за умови, що така робота виконується в межах встановленої законодавством тривалості повного робочого дня.
Також не є надурочною робота працівника з ненормованим робочим днем понад встановлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов’язків.
Випадки, у яких допускається застосування надурочних робіт.
Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Власник чи уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи у таких виняткових випадках:
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського чи стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, калінізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви. В цих випадках власник чи уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки застосування надурочних робіт.
Порядок залучення до надурочних робіт.
Статтею 64 КЗпП України передбачено необхідність отримання роботодавцем дозволу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи чи організації для провадження надурочних робіт.
Як правило, такий дозвіл надається профспілкою наперед на всі випадки необхідності застосування цих робіт. Тому дане законодавче положення є неефективним. Більше того, отримання такого дозволу є неможливим (а звідси – не необхідним!) на підприємствах, в установах чи організація, де профспілки немає.
Чи може роботодавець постійно застосовувати надурочні роботи?
Ні, не може. Статтею 65 КЗпП України передбачені граничні норми застосування надурочних робіт. Зокрема, зазначено, що такі роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Оплата надурочних робіт.
Відповідно до ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді: при погодинній системі оплати праці – у подвійному розмірі годинної ставки, а при відрядній системі – шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, і в тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання умов і порядку залучення до них.
Робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах встановленої законодавством тривалості повного робочого дня оплачується в одинарному розмірі.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Заборона залучення до надурочних робіт певних категорій працівників.
Згідно з ст. 63 КЗпП України до надурочних робіт забороняється залучати:
• вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192);
• працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст. 177).
Також жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть бути залучені до надурочних робіт лише за їхньою згодою.
Інваліди можуть бути залучені до надурочних робіт лише за їхньою згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії (ст. 12 Закону України “Про охорону праці”).
Підготувала Чернявська Галина